Українська Русский

  0800755005
  0322477007
 0979577007
 0503077171
 office@tangotravel.com.ua

Вперше у Європі (Краків, Прага, Дрезден)

Форум : Объявления
Создать тему | Поиск
Найти сообщения: Мои | За сутки | Без ответов | Популярные

Автор Сообщение

Sasha Ternopolskiy
Сообщения: 3
8
25.07.2019 20:18

      Прожив я більше 40 років, щоб ось 19.07.2019 р. вперше поїхати і подивитись за кордон, на Європу, на так звану цЮвілізацію. Так як ні я, ні дружина, ні діти (а їх двоє) ніде за кордоном не були, тому хотілось побувати якомога більше у різних державах і містах за короткий термін і звичайно, щоб не дорого, так як ми не надто багаті, а якщо перевести наші статки у євро – то і жалюгідніWell  Особисто мені хотілось найбільше подивитись Німеччину, бо багато про них чув, а ніц не бачив. Дружина довго і нудно вибирала спочатку туристичні агенції, а тоді вибирали тур. І ось вибір зроблений- Краків – Прага – Дрезден. Три держави і три міста за три дні нам видались ідеальним варіантом.
Ми мешканці Тернополя, тому добиралися потягом до Львова і 4 місця у вагоні нам випали якраз біля туалету, запах якого стійко різав очі і не давав заснути. Але настрій нам це не зіпсувало і ми вперто хотіли вижити і добратись до цивілізації, а тоді порівняти запахи. Автобус у нас був білосніжний фірми Van Hool, що підняло нам настрій. На наші валізи повісили бірки з номерами і лагідно положили у багажне відділення. Сидіння в автобусі розташовані високо, що сприяє кращому огляду, зручні, з відкидними столиками, кондиціонер працював справно і вміру, телевізори також працювали і показували цікаві фільми.
Наш керівник групи Олександр Погорєльцев розказував, показував і радив всім, хто до нього звертався. Склалося враження, що це добра і чуйна людина і фахівець своєї справи, голос його приємно слухати але не надокучав. Значна частина хороших вражень склалась завдяки Олександрові, за що йому від моєї сім’ї ВЕЛИКЕ СПАСИБІ. (Якщо цей текст читають керівники цього агенства, пропоную підняти йому зарплату, він того вартий).  
Автобус вирушив зі старого терміналу Львівського аеропорту рівно 12.30 і почалась наша подорож. На шляху до кордону в Шегині Олександр роздав буклети з інформаційними листами і магнітиком із зображенням Праги, дрібничка, а приємно, (коли привіз магнітик, програма мінімум виконана Well Також роздав кульки для сміття, хоча їх можна було використати, щоб сусід в автобусі не хропів Well
На українському кордоні пройшли досить швидко, довше перевіряли поляки, вибірково відкрили 5 валіз і нас пропустили. Хоча нас попереджали, що на польському кордоні можуть перевіряти усі сумки і валізи і викинути м’ясні та молочні вироби, навіть бутерброди з ковбасою. У нас все пройшло швидко. Навіть Олександр зазначив, що у нас в автобусі хтось є з хорошою аурою, що так повезло на кордоні і з погодою взагалі, я вже не став казати, що це я Well
Вже на території Польщі Олександр запропонував перевести годинники на 1 годину назад, так як уся Європа живе по такому часі, подумалось, ми навіть живемо не в тому часі, як усі нормальні люди. Одразу відчулась якість доріг, автобус перестав стрибати і хитатись, двигун тихенько працював, а сусіда який хропів, стало чути ще краще. Через вікно в очі кидались великі вітрові електростанції, які поважно крутили три великі лопаті, подумалось, ось би такими лопатями та нашим депутатам по щічках похлопати, може б тоді більше думали про наш рівень життя.  
Десь біля 19 години прибули у Краків. Автобус зупинився біля річки Вісли, над якою височів красивий замок Вавель. Нас зустріла гід Ірина, яка почала розповідь про це чудове місто і повела нас за собою, а ми, як каченята за качкою бігли за нею. Не доходячи до замку замітили, що їде карета запряжена двома кіньми, усі одразу кинулись її фотографувати. Особливо шаленно фотографувались дві дівчини, які фоткали одна одну у різних позах і з різних ракурсів, стоячи, сидячи, боком і з прискоком, то виставить одну ногу, то іншу, то руку до лиця, то за волосся, то обидві руки, то без рук і це продовжувалось усю нашу подорож. Страшно уявити, скільки  фотографій вони запхали в соцмережі, ймовірно фейсбук і інстаграм тріщали по швах.
Описувати Краків не буду, бо це потрібно бачити, але коротко скажу, що місто дійсно красиве, а коли посутиніло, місто стало ще красивішим і романтичнішим. Підсвітка будівель, хлюпання води фонтанів, цокіт копит коней з каретами, гамір туристів, створюють якусь магічну атмосферу. О 22 годині усі наші туристи зібралися біля автобуса і ми вирушили і нічний переїзд до Праги.
Переїзд видався важким, так як спати в напівсидячому положенні незручно, не завжди вдавалось вирівняти ноги, а голова весь час перекочувалась з боку в бік і все намагалась впасти на підлогу і покотитися по салоні. Син, який сидів біля мене декілька різів хотів клюнути носом у підлогу, але крісло зпереду зупиняло його. До храпу сусіда, ще добавився запах недобросовісного українця, який недолюблює свіжі шкарпетки, але направлений потік повітря з кондиціонера, майже переміг його.
О 6 годині ранку голос Олександра почав нас будити і сказав, що ми зупинилися біля кафе, де можна сходити в туалет і перекусити. Важко сказати, що я прокинувся, це скоріш було схоже до повернення свідомості, хотілось скоріш зрозуміти хто я і де я, а головне навіщо.  Але вмившись великою кількістю води, файли в голові стали на місце.
Після сніданку ми знову продовжили шлях до Праги. Спочатку будинки були високі і сучасні, а коли переїзджали через міст, здаля відкрилась справжня краса цього міста. Покинувши автобус ми пішли у центр міста. Такі питання як де знаходиться туалет (бажано безкоштовний), де супермаркет і де обміняти валюту іноді наших людей цікавило більше ніж усі пам’ятники і будинки Праги. Тут нас зустріла гід Радоміла, яка нас повела у це місто-казку. Навіть після Кракова ми були в культурному шоці, на скільки красиве і різноманітне місто, навіть уявити було важко. І дивуєшся на скільки людська фантазія і майстерність можуть бути грандіозними. Я одночасно знімав на дві камери, бо такі моменти пропускати -це злочин.  Походивши з Радомілою по центру міста ми дійшли до Карлового моста. Та що за йоханий бабай, як ці чехи можуть зробити здавлося б звичайний міст. Ці башти воріт, ця неймовірна кількість статуй і пам’ятників, ця вся позолота і кількість барв розривають наші шаблони мислення. Кількість статуй на Карловому мості ймовірно більша ніж у нас в цілому місті, а можливо й області. Не даремно тут така кількість туристів зі всіх кутків світу, яких обличь тут тільки немає, такої кількості азіатів я ще не бачив, наші їх всіх звали китайцями. Ще мене вразили їхні трамваї. Досі я вважав, що трамвай, це самий шумний, повільний і незручний вид транспорту, але тут, він швидко проїхав повз мене і я його майже не чув. Я вже подумав, що можливо там якісь гумові колеса але, придивившись, зрозумів, що таки залізні. Але як так?
Після піших прогулянок нас чекала екскурсія на кораблі по річці Влтава. На цьому кораблі були зручні крісла і ми сиділи за столиками, нас пригостили їхнім алкогольним напоєм Грушвиця, дуже приємний смак. Тоді на вибір пиво, вино або сік. Ще через якийсь час оголосили, що можна брати і їсти різні страви. І тут наша голота кинулася з тарілками на цю кухню. Як соромно було дивитися, як наші пхаються і хапають салати, м’ясо і солодке і по більше. Особливо, прекрасна половина людства брала найактивнішу участь у штурмі. Чоловіки стояли більш осторонь. І тут я зрозумів, що у нас побудувати красиві будинки і автобами можна, а от змінити мислення… Ой як ще далеко.
Оглядати місто з кораблика, теж неймовірна краса, можна було сидіти в каюті з кондиціонером, а можна піднятися на верх на свіже повітря. Коли смачно поїли, то можна і помилуватися краєвидами. Наш «Титанік» плив спочатку в одну сторону тоді розвернувся і в зворотню сторону. Всього екскурсія тривала 2 години і повернулися в те ж  місце з якого і відправлялися.
У нас було 3 години вільного часу і ми ще разок обійшли центр Праги і тоді у супермаркет купити якісь продукти і звичайно чеське пиво. Українці пива брали стільки, скільки могли піднести або міг витримати пакет. Особливо брали пиво KOZEL, назва для нас дивна, але краще назва ніж запах  Коштував і я цього козела та інші, чесно кажучи, наше Тернопільське Опілля мені смакує більше, це не реклама, а можливо я не гурман.
Після цілого дня прогулянок ми поїхали в готель. По дорозі Олександр попередив, що у нашому готелі також поселились китайці, тому на сніданок краще не запізнюватись. Це дуже всіх звеселило але всі прийшли блискавично вчасно. Готель порівняно простенький але чистий. З недоліків можу сказати, що не було холодильника, телевізор старенький, який так і не налаштувався для перегляду, ще не було ручки щоб відкрити вікно. Але ніхто і не розраховував на багато-зіркові готелі, тому після нічного переїзду в автобусі і цілого дня ходьби всі ці недоліки були дрібницями. Після того як помилися в душі, нам ці чисті ліжечка здавалися райськими хмаринками, на яких ми заснули одразу ж як закрили очі.
Зранку на сніданок всі були як штик, щоб нас не випередили китайці столову ми взяли перші. Тут знову повторилась та картина, що й на кораблі, почали пхатися і хапати страви. Утворилося дві черги, зправа і зліва і навіть по середині хтось намагався впхатись. Але поїли всі і ще й залишилось, а от культури як не було так і немає.
Вирушили у Німеччину в місто Дрезден. По дорозі Олександр розказував про це місто і ще подивились один фільм. Перед містом ми заїхали у так званий «дикий» туалет, дикий тому, що там персоналу немає, але там все чисто і охайно, крани, дзеркала і т.д. Ще би нам такі дикі туалети, а то тільки люди дикі.
Автобус зупинився біля озерця з фонтаном, в якому плавали дикі качки, хоч качки і дикі але зовсім не лякливі, бо вони живуть серед людей, а не варварів типу наших. Пройшовши озерце ми опинились ззаду якоїсь старої але красивої споруди. Заразу ж за цією спорудою ми опинилися на площі з пам’ятником в центрі, навкруги якої стояли величні і надзвичайно красиві будови, церкви, музеї, театри, костьоли почорнівші від часу. Здавалось, що після Праги вже нічому не здивуєшся, але щелепа знову відвисла і впала на ноги. Все навкруги здавалось якимось стародавнім, древнім, наче попав в якусь древньоримську епоху. І знов те відчуття, як це люди можуть придумати і створити не вкладається в голові. Тут нас чекала гід Ірина, яка нам роздала маленькі приймачі з одним навушником, коли всі одягнули і увімкнули приймачі, Ірина в мікрофон почала нас знайомити з містом. Це виявилось на стільки зручною штукою, що я задумався, чому б не одразу видавати туристам такі приймачі. Одним вухом слухаєш, що розповідає гід, а другим слухаєш, щоб на тебе не наїхав трамвай, а далі собі ходиш фотографуєш і не боїшся, що щось важливе прослухаєш. Коли звук стає тихим, значить група з гідом уже значно віддалились і потрібно наздоганяти. Суперова штука, рекомендую усім гідам і цей приймач не є складним і коштовним.
Дрезден по своєму вражаючий і неймовірний. Особливо вразив комплекс Цвінгер, там вся краса архітектури, скульптури амурів, попки яких в помаді, сатири з копитами, оголені німфи, де люблять фотографуватись чоловіки.
Після екскурсій по Дрездену ми поїхали у кам’яний бастіон Бастай, це 45 км. від міста. Цього разу гідом у нас був чоловік Ірини, німець на ім’я Гарольд. Незважаючи на акцент Гарольд розказував дуже дотепно і весело, відчуття гумору просто зашкалювало, автобус то і діло заходився сміхом. Правду Олександр казав, що це найкращі екскурсоводи у всьому Дрездені.
Автобус наш заїхав у ліс, де облаштована зупинка і ми пішки пішли у глиб лісу. Також стало прикро за наш край, що тут у лісі дороги кращі ніж у нас у містах.
Коли прийшли на місце і стали на оглядовий майданчик стало зрозуміло де краса. Ну тут сама природа створила чудо. З висоти 200 метрів видно як протікає і вигинається річка Ельба, а за нею невеличкі поселення, далі поля і столові гори. Скелі тут у вигляді стовпів, надзвичайне природне явище. Описати неможливо, це потрібно бачити. Як каже поговірка, краще один раз побачити, а ніж 100 разів почути, а я би сказав, краще один раз побачити своїми очима, ніж 100 разів в інтернеті.
 
Ми дуже задоволені і вражені цією мандрівкою. Які тільки існують хороші слова, усі висловлюємо в адресу керівників фірми, організаторам та водіям.
 

Пізніше виложу відео про цю поїздку на своєму каналі  Sasha Ternopolskiy
 
https://www.youtube.com/channel/UCRn7FrUdqDrVcZcTZ_OYaXQ


Sasha Ternopolskiy
Сообщения: 3
3
01.08.2019 10:49
А ось і відео на цю тему
https://youtu.be/gab-wGgneaE
Читать...
 

Чтобы оставить свое сообщение, Вам необходимо авторизоваться на сайте или зарегистрироваться.

Авторизация

Забыли пароль? | Зарегистрироваться



Страны

Новости


Рассылка новостей
Подписаться на новости
.