Швейцарія

Загальна інформація

Офіційна назва: Швейцарська Конфедерація.

Загальна площа :41 285 км².

Столиця: Берн.


Політичний устрій: Швейцарія — федеративна парламентська республіка. Основні принципи швейцарської конституції — федералізм і демократія. У Швейцарії президент обирається Федеральними зборами з числа членів Федеральної ради (уряд) терміном на один рік без права переобрання на наступний термін. Президент є також главою уряду. Основними функціями президента є: прийом високих іноземних гостей і ведення засідань Федеральної ради. Законодавча влада належить Федеральним зборам, які складаються з двох палат: нижньої — Національної ради і верхньої — Ради кантонів.

 

Адміністративний поділ: Швейцарія поділяється на 23 кантони або 20 кантонів і 6 напівкантонів. (Кожний з трьох кантонів: Аппенцелль, Базель, Унтервальд поділяється на 2 напівкантони).

 

Деякі кантони складаються практично з одного міста (наприклад, Женева), на території інших суцільні гори й долини (як в Урі). Деякі — не більше бразильської ферми, наприклад, місцевий Базель (площа — 37 км²), у ньому, однак, чисельність населення (187,7 тис. осіб) вища, ніж у найбільшому кантоні Граубюнден, де на території 7105 км² проживає 186,7 тис. осіб. У кантоні Цюріх — 1,2 млн жителів, а населення напівкантону Аппенцелля Іннерродена (15 тис. осіб) ледь заповнить футбольний стадіон.

 

Населення: Населення Швейцарії — 7,2 млн осіб, з них 19,8% іноземців.

Населення країни складається з етнічних груп, які використовують різні мови (німецьку, французьку, італійську і ретороманську) і нерідко відрізняються за віросповіданням. Але взаємна терпимість і доброзичливість дозволяють їм жити і працювати в одній країні.

 

Мова: Швейцарія — одна з небагатьох європейських країн, що послідовно підтримують багатомовність.

Офіційні мови Швейцарії — німецька, французька, італійська і ретороманська (похідна від латинської). 64% населення вважають своєю рідною мовою німецьку, 19% — французьку, 8% — італійську і 1% — ретороманську.

 

Релігія: 44% населення Швейцарії — протестанти, 48% — католики, близько 8% — представники інших конфесій. До протестантської церкви належать кантони. Во, Шафхаузен, Базель-сіті,Цюріх, Берн, Гларус, Невшатель, Женева. Швейцарія — батьківщина одного з напрямків сучасного протестантизму — кальвінізму. Католицизм поширений на більшій за площею, але меншій за чисельністю населення території країни.

 

Валюта: офіційною валютою Італії є швейцарський франк.

 

Географічне положення: Швейцарія — держава в Центральній Європі. На півночі вона межує з Німеччиною, на заході — з Францією, на півдні — з Італією, на сході — з Австрією і Ліхтенштейном.

У Швейцарії можна виділити чотири райони — Північну Швейцарію, Західну, Центральну і Південну.

Найгустіше заселена та найбільш економічно розвинута Північна Швейцарія (кантони Базель, Аргау, Цюрих, Санкт-Галлен, Гларус, Тургау). Це найрівнинніший район країни. Він займає північну частину Швейцарського плоскогір'я, лівий берег Рейну, а на півдні заходить у передгір'я Альп.

Західна Швейцарія (кантони Берн, Невшатель, Фрібург, Во, Женева) гористіша, ніж північ країни. Цей район містить у собі центральну і південну частини Швейцарського плоскогір'я. З заходу до нього примикають хребти Юри, зі сходу — Альпи.

Клімат: У Швейцарії виражені кліматичні відмінності, зумовлені висотами і впливом сонця і вітрів. Клімат вологий, на плоскогір'ї — помірно теплий, в горах — холодний. Добові температури у низинах в середньому коливаються протягом року від 10 до 16° С, влітку вони підвищуються до 27° С і більше. Найспекотніший місяць — липень, найхолодніший — січень.

 

Транспорт: Основні міжнародні аеропорти — Цюрих, Женева, Базель.

Громадський транспорт у Швейцарії відрізняється від інших країн тим, що все дійсно розписано точно і функціонує як годинник. Розклад на автобуси розписаний так, щоб він збігався з розкладом електричок. Квитки можна придбати на вокзалі в касі, або в квиткових автоматах, або у водія відразу при вході в автобус. Один квиток можна використовувати на поїзд, автобус і пароплав. Тобто існує один квиток на всі види транспорту.

 

Кухня: 

У Швейцарії немає особливо розвинених національних традицій в приготуванні страв, натомість, швейцарські страви об'єднали в собі краще з німецької і французької кухні. Важливу частину в кулінарії швейцарців відіграють сири. Для приготування фондю використовуються сири емменталер і груйер у поєднанні з білим вином, ця страва подається у великій місткості і її їдять з маленькими кубиками хліба. Рості (хрустка смажена, дрібно порізана картопля) — національна страва німецької Швейцарії. Часто в меню входить свіжа риба з численних озер, здебільшого, щука або форель.

Зазвичай вважається, що асортимент м'ясних виробів у Швейцарії досить скромний і зводиться до пари десятків видів мисливських і твердокопчених сортів ковбас, які практично повторюють німецькі, та до нескінченних варіацій на тему шніцеля. Однак насправді це далеко не так - чудово розвинене тваринництво поставляє на місцевий стіл величезну кількість м'яса всіх видів. Просте національне розмаїття виявляється і тут - в південних і західних кантонах більше тяжіють до рубаного м'яса, а от на півночі типові німецькі сосиски, кров'яні або ліверні ковбаси можна зустріти повсюдно.

Важко уявити собі Швейцарію без шоколаду, бо саме ця країна стала найбільшим у світі виробником шоколаду, який давно є національним символом нарівні з сиром, годинниками, зброєю і фінансовими установами. Причина цьому проста - вважається, що в 1875 році саме швейцарець Деніел Пітер першим навчився отримувати твердий молочний шоколад у вигляді плиток. Зараз тут випускають кілька сотень видів першокласного шоколаду - як фабричного, так і ручного вироблення. Це і один з найпопулярніших інгредієнтів багатьох місцевих десертів, і відмінний "сувенір". Та й самі швейцарці споживають цього продукту більше за всіх у світі - за деякими оцінками, більше 12 кілограмів на рік на душу населення.

При цьому усередині країни улюбленими десертами вважаються все ж більш традиційні страви - всілякі цукерки, цукрові булочки і пряні медові пряники "лекерлі", базельські імбирні пряники. Цікаво, що навіть популярні в усьому світі мюслі винайшли також у Швейцарії - на рубежі XIX і XX століть доктор Максиміліан Бірхер-Беннер (один із засновників сучасної дієтології, до слова) просто висушив нехитре народне блюдо (практично - кашу з вівса і пшеничних пластівців ), додав родзинок, горіхів і яблук - і отримав саме той продукт, який зараз споживається в колосальних кількостях по всій планеті.

Шопінг: Швейцарія - це торговий рай світового масштабу. Тут ви знайдете різноманітні магазини, починаючи з сувенірних крамниць, і закінчуючи шикарними бутиками. Вас приємно здивує достаток товарів знаменитих і не дуже знаменитих марок.

У Швейцарії існує два сезони розпродажів - літній та зимовий. Літній сезон починається в середині липня і триває до вересня. Зимові розпродажі, як і у всій Європі, починаються відразу після різдва. А до лютого навіть найвишуканіші і дорогі речі в швейцарських магазинах можна купити зі знижкою в 50-70%.

Традиційними «швейцарськими покупками» вважаються годинник, шоколад, знамениті складані ножі і музичні скриньки.

 

 

.